Публікуємо статтю Єлєни Вєнніков-Пригової як є: першу частину — російською, другу частину — українською. Це важливий чинник, який засвідчує непростий процес трансформації, точніше міґрації авторки з російськомовного світу «російської діаспори» в український і україномовний світ. Широкомасштабна війна спонукала. І це — добре. Краще пізно, ніж ніколи.
Стаття цікава як змістом, справедливо нагадуючи про відомі факти, події і явища залежності політичних лідерів України від лідерів американських демократів, але й емоційним запалом людини, яка позиціонує себе прихильницею не стільки республіканської ідеї, скільки Республіканської партії у тій її частині, лідером якої є Дональд Трамп.
Єлєна Вєнніков-Пригова
Частина перша
Как же надоели вечные украинские грабли со всем набором манипуляций и лжи первых лиц, с их традиционными играми на стороне демократов и полным непониманием последствий игр на одной и только левой стороне американской политики. Именно на одной при всех заверениях о «двусторонней помощи».
Президент Зеленский не может удержаться от упоминаний Трампа, подыгрывая демократам, как и Порошенко забыл собственный горький опыт, когда Хиллари, на которую он и все его советники поставили в 2016 году, проиграла.
А нарратив, запущенный о «русских следах Трампа», привел к заказчику и украинскому президентскому фавориту американской гонки Хиллари Клинтон. Об этом украинские СМИ скромно молчат, как и два года тому назад проигнорировали мою просьбу рассказать об Игоре Данченко, исполнителе гнусности и подлога, вошедшего в историю, как «досье Стила», придуманного в коварной голове Джейка Салливана. Салливан был главным советником Хиллари Клинтон по внешней политике во время ее кандидатуры на пост президента в 2016 году. Но о Клинтонах разговор отдельный и именно в контексте Украины, восхищающейся этой глубоко коррумпированной парочкой политических аферистов.
Собственно, при короткой украинской памяти, стоит напомнить, что мадам была Госсекретарем при Обаме, что она кнопочку «перезагрузки» запускала с той страной, которая превращалась на глазах всего мира в страну Z. И Крым, и Донбасс случились тоже при любимых Обаме, Байдене и после нажатой кнопочки.
А Иловайск и сдача Крыма, и Донбасс с кровавой раной были при Порошенко, как и продолжение разворовывания страны со всеми страшными последствиями, тоже его заслуга. При нем была запущена ложь о Трампе. Тут нет ничего удивительного – демократические друзья в Вашингтоне позаботились и президент Порошенко не «смог удержаться от предложения». Это называется политической недальновидностью. Но политическая близорукость не лечится.
А что украинцы? А ничего — все заглотили и кондитера в герои возвели, а заодно всех его кумовьев. Потом это все резко из любви стало прозрением горьким и новым выбором — избранием киношного персонажа со всеми его слугами. Политтехнологи поработали отлично, украинцам подложили очередной проект и все возрадовались.
Это вечный выбор между плохим и ещё худшим, слепая вера словам и обещаниям предвыборным, разочарование и поиски виновных, как национальная забава.
Президент Зеленский избирателен в своих вопросах. Эта избирательность не позволяет ему задать вопросы нынешнему 46-му. Но есть 45-й, который не в Белом доме, который при всей его публичности, остается на сегодняшний день публичной персоной, но частным лицом и у него нет власти. У него есть авторитет и влияние, но нет даже его личной партии, нет собственнных СМИ, а есть большинство республиканцев, которые его поддерживают, а также есть люди, понимающие, почему они его поддерживают. Об этом некоторые активисты как-то забывают.
С другой стороны, есть нынешний президент США Байден, который в 2015 году был вице-президентом и от имени нашей страны открыто шантажировал именно президента Украины миллиардом помощи в обмен за снятие прокурора Шокина.
Ах да, Байден требовал от Порошенко начать борьбу с коррупцией. Но кто же из них «унтер-офицерская вдова»? Байден открытым текстом при свидетелях и телекамерах требовал уволить прокурора чужой страны, прикрываясь таким популярным «борьбой с коррупцией», забывая добавить, что и Злочевский, владелец Буризмы, и сын Байдена Хантер, сидящий в совете директоров этой фирмы и получающий свои откаты миллионные, да и сам его папа Джо, получающий свои проценты от откатов, и есть коррупция в ее политическом составляющем и цинизмом !
Сегодня Порошенко проявляет забывчивость и лжет уже американцам с американского канала Fox News, выбрасывая из контекста Шокина и Буризмы Байдена, шантажирующего президента Украины. Но сегодня Порошенко хоть общественный деятель и у него есть партия, но он не у власти и является частным лицом. Его мнение — это мнение частного лица. Зато у этого лица есть СМИ собственные и непомерное желание власти. Порошенко нужно благодарить за все ту же коррупцию, с которой он прекрасно «боролся», оставляя всех олигархов, регионалов, создавая давление на бизнесы и граждан.
Но сегодня на розовом глазу пятый президент Украины, потерпевший крах на выборах от актера, продолжает лгать и уже лжет американцам о своем реальном участии в деле Шокина, выбрасывая из контекста Буризму и Хантера, сына Джо, Гоге 46-го президента США, а в 2015 вице-президента .
Шокин вовсе не милый и добрый дедушка — у него столько скелетов в шкафу и прошлое вызывает вопросы. Но именно он расследовал Злочевского и Буризму. А это уже само по себе тянет на отставку в мире, где все коррумпированны и политики в политическом террариуме сражаются за свое место у кормушки власти.
В минувшее воскресенье в очередной раз Порох показал себя взрывоопасным. Но бикфордов шнур длинный и сегодня ещё не взорвется. Дайте время.
Для тех, у кого короткая память, вот открытым текстом и лично от американского Пиноккио #1, признание в его коррумпированности, которое непременно будет рассмотрено во время процедуры импичмента 47-го президента США Джозефа Байдена.
Что же касается «сбитого летчика и кондитера», то он явно хочет угодить и Байдену, и Клинтон, и всем, с кем можно всегда договориться. Вот только от этих договорняков украинцам ничего не достается в сухом остатке. А тут надо о себе напомнить. При этом ведущий совсем выглядит человеком с другой планеты, задавая наивные вопросы волку, который умеет очень профессионально манипулировать стадом баранов…
Два президента Украины – такие разные и такие единые в любви к седовласому американского коррумпированному вечному политику, который и создал за всю свою никчемную жизнь порочный семейный круг, в котором интересы чужих стран ставятся выше интересов страны, которой присягал Байден. Но любовь зла…
* * *
Частина друга
Я знала, що станеться саме так і попереджала багато разів. Я знала, що колись терпець урветься і американці питатимуть за гроші, які у мільярдах на папері, а насправді суми інші, а підігравати треба і брехати треба, і платити за все у житті треба. Я знала, що коли кидають каміння у друзів і тих, хто небайдужий, то це закінчиться обовʼязково колись простим ігноруванням будь-яких прохань і байдужістю до тих, хто невдячні.
Але сліпа довіра до пустопорожніх слів і гра за правилами лівої руки при ігноруванні правиці, яка також важлива, — це даність.
У сухому залишку, а ні грошей, а ні того, що конче потрібно було з моменту підписання 9 травня, але комусь потрібно було запустити велику брехню про «платити», про «нам і так все дають». І ми знаємо всіх, хто запускали брехню, хто цинічно знущалися з тих, хто попереджали і боролися за таке необхідне, таке «на часі» — ленд-ліз. Тепер точно «неначасі», бо час минув…
Все, пані та панове, ваш хор виконав свою партію ненависті і настала німа сцена. А платити обовʼязково доведеться, але кровʼю власних синів і дочок. І яку ціну за життя віддаватиме Україна, яка ще півроку тому кожного, хто пригадував про ленд-ліз, називали гнівно ІПСО.
Господи, дай їм розуму трохи, бо важко жити чужим. І очі відкрий їм, щоб бачили справжню картину світу, а не її відображення у кривому люстрі пропаганди. І вуха відкрий, щоб чули голоси, які за вас просять, вимагають, кричать здалека, коли ви всі тільки спостерігаєте і судите, судите, судите про все, але з чужого голосу, який вам тлумачить не те, про що у тексті йдеться…
Ось тепер знову Маска битимемо, а завтра ще когось, а потім ще і ще… І той самий Маск — це «вражина», але хто вам підказав, що він вам винен, що мусить любити і розбиратися у для нас очевидному? Поляки також вже вороги, і британці не додали, і республіканці погані, бо про свою країну дбають, у якій своє лихо і купа проблем. І ООН паскудний, бо у всіх власні інтереси і війни не лише в Україні. Просто своє болить нестерпно. І тут тільки плакати, молитися , витирати сльози і боротися.
Ви дійсно вважаєте, мої дорогі, що світ тільки Україною переймається? Ви дійсно вважаєте, що хтось мусить залазити у борги під час власної страшеної кризи, які сплачуватимуть потім власні діти і правнуки, і правнуки правнуків заради того, щоб Україна перемогла? Господи, який страшний тот світ, де все за гроші і все про них: і кров, і сльози, і допомога…
Я три дні не могла нічого писати про те суттєве, що навколо відбувається. Я дихати не могла і думати не могла про те, що буде… і от сталося…
А мені якась пані, яка відпрацювала певний час на «Свободі», надсилає якісь заклики до діаспори, щоб неодмінно і всі виходили на захист старого колишнього вояка дивізії СС-Галичина. І все тут! Бо то «нам плюнули, нас зневажають» і тому інше. А я просто подумала, що «Свобода» фінансується з кишені американських платників податків і громадяни США своє ставлення вже висловили.
Але щось нічого не не писала ця пані з цими вболівальниками за долю «героїчного вояка» а ні жодного слова за ленд-ліз до «діЯспори», яка з голосу пані посолки Маркарової співала, що то «не та діаспора», яка за надання ленд-лізу, а правильна діаспора по забавах мусить ходити і прапорами махати під гопака, бо це «ми за Україну вболіваємо».
І що тепер Маркарова скаже? Мовчатиме, бо що тут сказати, коли вся маркаровщина накрилася мідним баняком, або почне брехати про власну роль у просуванні того, що вона і забороняла навіть вимовляти.
Ми ще про політику «вічної жебрачки», яка тільки руку простягує і всі їй подати повинні. От вимовила і тепер каміння полетять у мій бік…
А хто мені пояснить, куди власні гроші всі поділися в Україні? А що там зі станом війни і власною промисловістю, яка повинна працювати у режимі «все для фронту – все для перемоги»? Що там з олігархами, які є і гроші в них є, але то їхні гроші і все тут? Може, з батальйонів Монако та решти подібних почати? Може, з мільярдера Корейка-Єрмака та його батальйону «служивих» почати?
І Пінчук, який є зятем людини, що цинічно грабувала Україну, але не сидить, працює також не на Україну, а на друга Сороса. І той же Пінчук дав 8,5 мільйонів у Фонд Клінтона. А Клінтон підписав той сами Будапештський меморандум, на який пуйло наплювало.
Так може «гаранта Клінтона спитати»? Але ні, будемо Трампа бити і всіх, хто за нього і навіть не за нього, а проти байденщини, яка прикривається Україною і прикриває власні мільйони, що скомпрометовані зрадою саме Америки?
Тут логіка «залізна», як і впертість у тих, хто знову і вкотре на Клінтона дивляться, бо той же «допомогти хоче Україні».
Він всім допомогти хоче з власним фондом, який отже не так давно Гаїті допомагав і обікрав цю країну. Достатньо нагадати, про фонд Глобальної ініціативи Клінтон (CGI), що був закритий у 2017 році після того, як Ґіларі Клінтон програла вибори 2016 року, а пожертвування таємничим чином всі скінчилися.
«Фенікс» відродився і перезапустився якраз під час війни в Україні 2022 року. Ви ще вірити у співпадіння? І подружжя Зеленських з подружжям Клінтонів вже прямують до відновлення України, коли війна ще не закінчилася. І всі вже аплодують «рятівникам»
Але Папа з римських пагорбів миротворить і веде перемови з Клінтоном і у той же час стає відомим про Глобальну ініціативу Клінтона, яка оголосила про свою власну програму відбудови України. США надсилають Світовому банку 25 мільярдів доларів. Потім Світовий банк надсилає гроші Клінтонам. А потім Клінтони відправляються «рятувати» Україну.
І це ще не все: 46-й сенільний і «найчесніший» президент США Джо Байден також щойно призначив мегадонора від демократів «царицею відновлення» України. Так, пані Пенні Пріцкер є спадкоємицею мільярдера, який фінансував вибори Обами.
Тут все логічно і все, як на долоні, коли дійсно хочеш зрозуміти, що насправді відбувається у світі глобальному, де Клінтони, Обами, Байдени грають лише на боці Великого перезавантаження людства. А Україна для них — це такий собі тренувальний експериментальний майданчик.
І за все у світі треба платити — перечитуйте «Фауста» і думайте.
А ми ще про «велику і талановиту» Марину Абрамович не починали і її криваве мистецтво у контексті людського життя і людського трафіку. І про любов Клінтона до Епштейна та забав дорослих і всемогутніх ротшильдів, які також придивляються до бідолашної Неньки і вже руки помирають…
І ніхто жодного запитання не ставить президенту Зеленському про напрямок його рухів і про те, чим Україна за те все заплатить. Але граблі – то константа…
Welcome to the Club, шановні пані та панове. Вітаємо вас на нашому полі чудес!
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
