Микола Тимошик
Ще не вивітрилася з пам’яті скандальна заява скандального депутата скандальної партії влади. У тій заяві той недовчений державник бовкнув на люди: навіщо, мовляв, тратити бюджетні гроші на українське книговидання; книг тепер не читають, а все про все можна знайти в «інтєрнєтє».
І ось достойна відповідь у достойний спосіб: вже широко оприлюднено в мережах Проєкт «ДО ДРУКУ: ЗНАКОВІ ВИДАВНИЧІ ОСЕРЕДКИ УКРАЇНИ».
Маємо справу з архіактуальним інтелектуальним продуктом, в якому поєднані кращі принадні можливості традиційного друкарства та інтернет-журналістики. Неповторність і знаковість проєкту бачиться з кількох точок зору. Щоб їх обґрунтувати, потрібно писати окрему розлогу статтю.
Але тут коротко про одну промовисту грань цієї теми: в Її величості Української Книги завжди, навіть у найганебніші антикукраїнські часи, були й залишаються нині вірні обереги й промотори. І доля винаходу Гутенбера на наших землях, стверджена українським першодрукарем Степаном Дропаном ще 1460 року у Львові, вже ніколи не залежатиме від недорікуватості владних посадовців-тимчасовиків. А лише від Професіоналів та Патріотів. А ще нас, мільйонів потенційних читачів.
Авторки цього Проєкту – колишні, найкращі, студентки спеціальноті ВСР ІЖ Шевченкового університету часів мого викладанням там Оксана Хмельовська та Ірина Батуревич. Це вони зініціювали на початку 2010-х років проведення першого в Україні фестивалю молодих видавців. Це вони захистили бакалаврські роботи під такою гарною назвою «ЧИТОМО». Потім цю назву офіційно зареєстрували як інформаційно-аналітичний портал про культуру читання і мистецтво книговидання. Натепер це фахове книгознавче видання стало чи не найпопулярнішим в Україні у цьому сегменті ЗМІ.
Захопивши читацьку публіку високим професіоналізом прєкту «Екземпляри ХХ століття» (про історію фахової книгонавчої періодики), дівчата пішли далі.
«ДО ДРУКУ» – це продукт так званої конвергентної журналістики, тобто результат взаємопроникнення різних її видів на виході. Якщо за створення такого беруться ентузіасти і небайдужі, то виходить направду шедевр з урахуванням вимог часу і технічних можливостей візуально-зображального ряду не лише в статичній, а в у динамічній формі.
Пропоную подивитися, прочитати і порівняти, яку ефектну «вдяганку» отримала одна з моїх двох подач у цьому проекті — про феномен Українського видавництва і книгарні «Сурма» в центрі Нью-Йорка. Хмельовська каже, що цим сюжетом зацікавилася «Укрзалізниця» і взялася «крутити» його для подорожувальників українських Інтерсіті.
Відеоролик у цьому посиланні — посередині тексту.
Микола Тимошик. Українська «Сурма» в центрі Нью-Йорка — Читомо
В Україні стартував проєкт «До друку!», що розкаже про 20 знакових видавничих осередків
Читомо представляє проєкт про 20 знакових видавничих осередків України
Від редакції:
Сподіваємося, що новий видавничий проект «До друку» долучиться до Української видавничої мережі.
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
