Геннадій Єфименко продовжує досліджувати більшовицькі джерела, повʼязані з українізацією 1920-х років, коли більшовики осідлали процес українізації, започаткований ще урядом Центральної Ради.
Він пише:
«21 вересня 1920 року було ухвалено підготовлену Гриньком постанову РНК “Про введення української мови в школах і радянських установах”, проєкт якої 9 вересня 1920 розглядався на політбюро ЦК КП(б)У як “проєкт закону про українізацію”.
Це був другий вагомий юридичний акт у рамках розпочатої більшовиками у лютому 1920 року політики українізації.
Але, як на мене, змістовно найвагомішим стало переведення центральної радянської газети УСРР — “Вістей ВУЦВК” — наприкінці травня 1920 р. винятково на українську мову видання і, головне, призначення редактором Василя Блакитного.
Про все це у статті:
“Перетворити українську мову в знаряддя комуністичної освіти. Як колишні боротьбисти курс на українізацію втілювали”
У пдф – тут: https://www.academia.edu/48986672/
А от за рішенням від 21 вересня вагомим гравцем політики українізації ставав Микола Скрипник. Знаєте ж чому?»
