Чи існує українська російськомовна література?
Хто такий Андрій Курков? Російський письменник, що живе в Україні (чи більше — в Англії?). Він писав російською, доки це можна було. Його книги не несуть жодного українського навантаження — це писання ні про щo, і про все. Типу про пінгвіна, якого приручив чоловік…
Андрій Курков буде викладати українську літературу у Колумбійському університеті. А ви думали, він запросто так сів бесідувати з російською Машею Ґессен (як правильно — він? вона? воно?) І Курков уже включив у свій курс «російськомовну українську літературу».
Василь Чепурний
Роксана Харчук
Випадок Куркова вкотре виявив дві теми: (1) можливість чи неможливість спілкування з росіянами; (2) чи існує українська російськомовна література? Звичайно, друга із заявлених проблем є важливішою за першу, бо вона довготриваліша. Тому я спинюся саме на ній.
Усе 19 ст. було у межах української літератури двомовним, але після 1905 р., коли в Російській імперії таки було визнано українську мову за окрему мову — задля цієї мети Російська академія наук підготувала окрему доповідь, двомовну систему, якої дотримувалися і Куліш, і Шевченко, було замінено одномовною. Українська література стала літературою, написаною винятково українською мовою. Уже не мало значення, де жив письменник і громадянином якої країни він був. Головне, щоб письменник писав українською.
Тим паче з появою УРСР українська література стала можливою саме українською, хоча, на жаль, внаслідок мовної дискримінації українські письменники були в самій Україні культурною меншиною — маси читали россійських письменників. Цей процес продовжився і в часи Незалежності.
Чи існує російськомовна українська література? Думаю, існує російськомовна література в Україні. Ідеться про літературу національної меншини. Аналогічно в Україні існують також літератури корінних народів. І люди, які продовжують писати російською після 1991 року, мають це розуміти.
Чи існувала для російськомовних письменників альтернатива? Звичайно, так. Найкращою альтернативою Куркову слугує Євгенія Кононенко, котра також виховувалася в російській культурі, її материнською мовою була російська, але Євгенія зробила зовсім інший вибір. Вона свідомо розірвала порочне коло причетності українців до “високої” російської культури.
Кононенко свідомо приєдналася до культурної меншини українських мистців вже у незалежній Україні. До речі, пише вона не гірше за Куркова, але через те, що пише вона українською, її не знає не тільки світ, а й її батьківщина. А оповідання Кононенко нічим не гірші за оповідання зірки сучасної літератури Анни Гавальди.
Як на мене, то Курков правильно зробить, якщо віддасться повністю своїй письменницькій праці. Не йому представляти сучасну українську літературу. Треба бути все ж скромнішим. І допомагати українській літературі і літераторам, а не шкодити їм.
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
