Людина потужно вкладається в оборону
Зоя Казанжи
Найбільш зневажений президент. Тими зневажений, хто:
холоднокровно і технологічно перетворював країну на цирк-шапіто;
ржав з історії і трагедій свого народу;
до останнього реєстрував торгові марки в раші;
виступав на всіх можливих майданчиках раші — від концертних зал і до приватних саун;
знімав кіно, де дурнувато-примітивного українця Будько «робив людиною» російський професор Ковальов;
вирішив хакнути країну за допомогою телесеріалу, щоб привести до управління абсолютно нульових ноунеймі і взяти під контроль всі процеси і всі ресурси.
Можна довго перелічувати. Але. Нинішній президент ним став в результаті справді демократичних виборів. «Усвідомлене» рішення «мудрим» народом було прийняте на основі кіно про «слугу народу» і величезної кількості фейків про Порошенка.
Порошенко — не янгол. Ми з вами добре знаємо всі провтики — від кадрів і до бізнесів для своїх.
Але та інформаційна вакханалія, яка почалась в ефірах і до якої причетні нинішні «журналісти» і «телеведучі», «позитивні блогери» і власники «незалежних» медіа, нечесна і несправедлива.
Чи почалась би війна, якби президентом був не Зеленський? Почалась би. Немає сумніву. Чи могли ми бути до цієї неминучої війни більш підготовленими, аніж за Зеленського? Могли би. І саме така підготовка і почалась за каденції Порошенка.
Але помиї на ПО продовжують литися. Людина потужно вкладається в оборону. Теж «не втік» з країни. Є одним із найавторитетніших амбасадорів для аудиторій за межами країни. Припинив і публічно заявив про припинення всіх розборок з діючою владою. Фракція ЄС у Верховній Раді є найпрофесійнішою у парламенті. Представники партії ефективно працюють на міжнародних майданчиках. Чисельні представники партії воюють у лавах ЗСУ. І гинуть, гинуть…
Але бруд нікуди не зникає. Приклад: екс-керівники Франції і Німеччини розповіли, що підписання Мінських угод дозволило Україні виграти час для розбудови збройних сил. Вже і дегенерат з сусідньої бензоколонки визнав, що його надурили. Але ж наші святі люди продовжують носити у зубах: ну і що вам дали мінські угоди вашого Порошенка?!
Віка Сюмар, нардепка від ЄС, сьогодні нагадала події вечора 24 лютого минулого року, коли Порошенко сказав нардепам фракції (далі цитую пост):
«ми нікуди не поїдемо, ми формуватимемо батальйони і організовуватимемо оборону Києва».
А ще він сказав: «нам головне протриматися два тижні. Якщо Захід побачить, що ми тримаємося і чинимо спротив, буде зброя і повна підтримка».
І що «Київ — це ключ до всієї України, тому його треба втримати»…
Він так і не поїхав з міста, коли всі чекали його повного оточення, не був в бункері жодної ночі і постійно на телефоні шукав зброю… Він досі щодня шукає зброю. Він лише сьогодні повіз на фронт вантаж вартістю 50 млн.грн. І він справді живе цим. Допомогою українській армії».
Розумієте, в чому справа? В тому, що технології знецінення і висміювання продовжують працювати. Порошенко і досі продовжує лякати найвеличнішого і його няньок. Градус ненависті саме ними не лише активно підтримується, а і провокується.
А Порошенко міг би плюнути на все. Ну правда, тяжко працювати, отримуючи у відповідь хейт, брехню і зневагу. Не всі вміють бути вдячними.
Фігове привітання з днем народження вийшло) Разом з тим, вітаю! Поважаю і дякую!
АРМІЯ. МОВА. ВІРА.
Фото Михайла Палинчака. І мені це минуле фото дуже подобається.
Від редакції:
Текст Зої Казанжи — щирий, і в ньому немає спроби вигородити Петра Порошенка, хоч цей текст, безперечно, являє собою аполоґію.
П. Порошенко справді взявся активно допомагати фронтові. Велика дяка йому за це, попри те, що гострі на язик люди не без підстав пояснюють активне волонтерство експрезидента своєрідним способом спокути за свої гріхи.
«Порошенко — не янгол. Ми з вами добре знаємо всі провтики — від кадрів і до бізнесів для своїх», — пише З. Казанжи, вказуючи на стандартні помилки Порошенка.
Прикметно, що якраз на такі ж помилки Зеленського вказують критики останнього. Отож це — не більше, ніж шаблон.
З відстані часу (після президентських виборів 2019 року минуло понад чотири роки) уже можна було б не раз вдумливо проаналізувати і критично осмислити президентство Порошенка.
На жаль, цього ніхто з експертів, науковців і журналістів-публіцистів не робить. Не робить цього й сам Порошенко.
А замислитися там є над чим. Ініційовані Порошенком півтори сотні реформ не дали жодних результатів. «Армія. Мова. Віра» були ситуативними й показушними. Системних устроєвих змін ніхто й не збирався ініціювати. Більше того, йому підказували ідею таких змін із діаспори, а він у відповідь «глушив активну діаспору».
Президентство Володимира Зеленського — це лоґічний наслідок і реальна історична оцінка президентства Порошенка. Якби президентство Порошенка було ефективним, він напевно переобрався б на другий термін, «слуги народу» не появилися б як явище, Україна була б добре підготовлена до війни…
Більше тут:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
