Алі Татар-заде
Навряд чи ви думали про те, хто Нестор за походженням. Той, що літописець. Можливо, що він —печеніг, або русино-печеніг, чи “мікзварвар”, як це звали в Візантії.
У 1070-ті роки з Царгороду до Парістріона (“За-Істр’я”, сучасна Добруджа) був на чолі командирського загону направлений молодий, але талановитий чиновник на ім’я Нестор.
Він мав подавити повстання печенігів, які протестували через те, що центр припинив сплачувати їм будь-яку “зарплатню”.
Нестор мав повноваження на місці брати державну скарбницю, наймати будь-кого у військо — фактично зібрати армію власноруч.
Прибувши на місце, він побачив, що його повноваги викликають сміх і мало що важать.
На чолі печенігів та міксварварів стояв вождь Тотиш. Він звернувсь до Нестора: “Переходь на наш бік! Ми всього лиш вимагаємо справедливості”.
Нестор хотів був просто розвернутися і їхати назад, аж тут його дігнав гонець зі столиці. Виявилось, що конкурент Нестора —- всемогутній царедворець євнух Нікіфоріца — тупо відіслав його, щоби конфіскувати помістя і майно, пограбувати.
Обурений Нестор пристав до повстання. І провів їх прямо до Царгороду.
Печеніги, слов’яни і мікзоварвари вимагали від василевса, щоби той прогнав Нікіфоріцу і виплатив гроші.
Василевс не вступав у бій, але і в них замало сил осаждати величезну столицю. Тоді вони просто розвернулися і повернулися в Добруджу, від’єднавшись від Візантії.
Три історики (Зонара, Скілиця, Аталеат) відносять Нестора до слов’ян, печенігів або тої дикої суміші, що утворилась тоді на півдні Русі — півночі Візантиї, в буфері тюркословянському.
Вони нічого не повідомляють про подальшу долю Нестора, — схоже, він був їм нецікавим, поки не брав у руки зброю.
Похід на Царгород датується проміжком 1072-1074 роки.
Приблизно в той самий час — в ігуменство Степана (1074-1078) в Києво-Печерських братіях з’явився та прийняв постриг той самий Нестор літописець.
Можливо, саме він приніс у монастир свіжі і старі легенди, що чув від печенігів, болгар, мікзварварів та, врешті, й самих греків.
Можливо, враховуючи його швидку кар’єру в Царгороді, і якщо це одна й та ж особа з літописцем, в молоді роки Нестор читав грецькі літописи, і почерпнув там дещо корисне.
Все це лише теорія, побудована на: (1) одночасному зникненні з арени одного Нестора і появі тезки в іншому місці, (2) можливій схожості кола знань, до яких мав доступ Нестор-царедворець та які демонструє Нестор-літописець.
Нестор печеніг? Живіть тепер з цим.
