Віктор Тютюн
За київською Оболонню сховані чотири Вишгороди. Головний — не княжий посад, не джерело руського християнства, не історична перлина державотворення. Найважливіший, умовний, Вишгород перед столичним Києвом — сучасна котеджна резервація мойсеїв, котрі повели українців пустелею, скориставшись “новими можливостями” після 1991 року.
Манни небесної людям ніхто не сипонув. Паляниць не розломив. А замість вина поставив сто цебер горілки — сатанинської крові. Самі ж “очільники” досягли ” успіху” завдяки політичному пристосуванству на державних посадах.
Тому водночас на українське суспільство звалилися кілька проблем. Включно з московським вторгненням і обумовленим поступовим занепадом державних інституцій. Дрібниць тут немає. Духовний розвиток народу —це також поле бою, де гинуть люди й церкви, міцніє чи знесилюється віра, триває болісна чи щира пожертва.
Митрополит Олександр (Драбинко) пише в книзі “Українська церква: шлях до автокефалії”: “…перебування Православної церкви в юрисдикції Москви призвело до того, що остання почала використовувати церковні структури як інструменти свого політичного впливу”. У передмові підкреслено, що “митрополит Володимир ( Сабодан ієрарх УПЦ [МП] — прим. Автора) чудово розумів небезпеку подібного типу ” релігійності” й докладав усіх можливих зусиль для того, аби убезпечити українську паству від цих явищ”.
Інший тепер митрополит. Отець Онуфрій ігнорує Гімн України. Його клірики хоч прямо не висловлюються на підтримку Гундяєва, але поминають того, хто освячував зброю вторгнення в Україну, а ще раніше вітав анексію Криму. Вони й свідомість вірян затуманюють та пригнічують.
На прикладі поведінки прихожан храму Святих Бориса і Гліба у Вишгороді це добре видно. Поміж себе, в соціальних мережах їх не обурювало те, що храм осквернявся непотребом, його перетворено на бізнес – центр під прикриттям.
Жодного слова про покаяння, про молитовну єдність з ближніми, про християнське братолюбіє. Натомість почуєш, скільки за день “грішниць” приймає у себе вдома невтомний отець Дімітрій? Які сорти горілки та в якій кількості полюбляє “Паша- Мерседес”?
Лихослів’я, плітки через особисту до іншої людини неприязнь, зла заздрість та глупа нудьга спокусили вже багатьох.
Ознакою тяжкої душевної хвороби є також байдужість до своєї церкви, до храму твоїх предків. Не повинно бути в ньому місця, хоч на ніготь, для ікони Миколи Кривавого.
Його коронували 14 травня ( за старим стилем) 1896 року. Через 6 днів цар повелів ощасливити підданих щедрими дарунками. Всім, хто прийде на Ходинське поле, безкоштовно наллють пива, видадуть торбинки з трьома пряниками, двома хустками, жменею цукерок.
Може ще щось — я забув… А-а, обіцяли пів фунта (200 г. —прим. Автора) копченої ковбаси. Народу зійшлося стільки, що більшість злякалася: царських дарунків не вистачить — натовп зімʼяв охорону, розгромив ларьки і задавив майже 1400 чоловік, а 900 покалічив.
Студентам-журналістам цей трагічний випадок залишив і веселий епізод з помилкою в тодішній газеті (“опєчаткою- очєпяткою та “одєл корову-ворону-корону”). Такі слова надрукували, висвітлюючи коронацію “Кривавого”, котрого білогвардійці з путіноїдами зробили “святим”.
Проти подібних духовних недуг лікують у міцній церкві. До оздоровлення українського православ’я закликають вишгородські священники ПЦУ. Адже в нашій країні, у нашій незалежній державі має постати єдина помісна Церква.
Храм всього українського християнського люду.
На фото: Клопи-москалики точать дерево; памʼятний знак “Вишгородське городище”.
