Олександр Новохацький
Розгортання подій в Українському людському просторі свідчить про цікаву тенденцію. Умовна «більшість» продовжує триматись не ефективної та нікчемної моделі облаштування колективного простору буття. Отже, страждання та злидні можна вважати гарантованим результатом будь-яких політичних ітерацій у найближчому періоді.
Неймовірно активні політичні організми з примітивною позицією «атнять і подєліть», а також «атдайте мнє власть», перебрали на себе функцію зворотного зв’язку між державними чиновниками та суспільним простором. Останні рішення владного режиму щодо централізації витрат податкових надходжень, які прийняті під впливом істеричної медіа кампанії під умовною назвою «святі дрони перемоги», цілком показові.
Активісти-алярмісти можуть собою пишатись. Їх прийняли до кола своїх на пагорбах влади. Владні аферисти визнали спорідненість із активістами-аферистами та навіть зробили висновки щодо можливої співпраці з ними.
На справді купка дуууже активних аферистів отримали фінансові вливання у свої персональні бізнес-афери. Ці «корисні проекти» вони не могли запустити без чарівної дійної корови під назвою державний бюджет …
Що з тих «життєво необхідних» проектів буде дійсно корисним покаже час та кримінальні справи. Але корупційна доріжка аферистів наємів та лєщенків продовжує заманювати специфічних публічних діячів.
Знакова подія, насправді. Практично у вигляді тавра на вивіску активістів псевдо-громадських організацій. Ще раз дуже наочно продемонстровано рівень розуміння політики та засвічене палке бажання вирішувати свої питання за рахунок заволодіння бюджетними коштами.
Далі розвиток подій буде обумовленим поглибленням конфлікту між регіональними елітами та державними вертикалями примарної ефектності. (ефективністю там не чутно, лише прагнення наробити ефектів) Та можливо, нарешті, все таки сформується зародок анти-еліти, яка здатна перезаснувати наш колективний простір співжиття на принципах, позбавлених людожерського світогляду.
Навряд активісти-аферисти знайдуть спільну мову із регіональними рухами та силами, що формуються на запит народу «з низів». Дуже сумніваюсь в такому розвитку ситуації. Єдині, хто буде йти на контакт з активістами-аферистами, це такі самі аферисти, лише з чесно награбованими грошима, які бажають отримати політичне прикриття для своїх кримінальних оборудок.
В суспільному полі продовжиться накопичуватись незадоволення та роздратування. Це цілком природно за даних обставин. У людей забирають навіть ілюзію того, що війна коли не будь скінчиться. Забирають сподівання на те, що суспільний простір співжиття, що виражений в тротуарах та громадських вбиральнях із квітничками, не буде зруйнованим державними аферистами.
Поставлено остаточний хрест на можливості організувати розмірене та прогнозоване життя людей в умовах війни. Тил, відверто бажають зробити другим фронтом …
І це роблять специфічні люди в тилу(!), які воювати не годяться в жодному разі …
А державні аферисти відчули смак тотальних мобілізацій, надзвичайних повноважень, тотального закручування гайок … вже не можуть зупинитись. Їх дії будуть набирати оберти дурнуватих рішень. Під гаслами всі на фронт, всі на м’ясо, буде нанесено лихої шкоди багатьом процесам самоорганізації та відродження реального Українства.
У такій ситуації народу, так званим «простим людям» буде здаватись, що їх інтереси вже немає кому захищати. Нібито політики від народу скінчились, активісти-аферисти, й ті засмерділись …
Воду, що стоїть на вогні ніхто не питає, чи буде вона кипіти…
