Я народилася в Києві, в російському мовному середовищі. Батьки українці, обидва двомовні, бабуся розмовляла суржиком. До 16 років я розмовляла російською, але ще в першому класі у мене були спроби перейти на українську, проте безуспішні через російськомовне оточення. Потім у 2006 році я полетіла на місяць до Німеччини вчити німецьку мову. Жила в німецькій сім’ї і ходила в мовну школу. і там мене гепнуло по голові: навколо мене німці розмовляли німецькою, італійці італійською, чехи чеською. Додому повернулася вже україномовною. Першого вересня однокласники думали що я день-два повимахуюся і перестану. Як бачите, не перестала.
І далі почалися приколи.
1. Мені 16, колишній друг, з яким ми вчилися в одній школі, але я перейшла після 9 класу в ліцей, а він лишився, каже:
— а чё это ты по укрАински начала базарить?
— бо я українка і це моя рідна мова
— ты не со Львова, нехер выпендриваться!
— а що, українську мову придумали у Львові? а чого тоді вона називається українською а не львівською?
— та пошла ты!
2. Мені 17 чи 18, універ. Чувак з курсу:
— по русски говори, ты шо с села?
— я з Києва
— так по русски говори!
— якось мені на очі трапилася його ксерокопія паспорта, в графі “місце народження” було написано якесь смт в Житомирській області. то хто з нас з села, м?
3. Мені 21 я шукаю роботу. ейчарка дує на мене губи і питає?
— а вы давно живёте в Киеве?
— з народження
— а вы умеете говорить по русски?
— якщо мій співрозмовник взагалі не розуміє українську, то можу перейти на російську без проблем
— у нас такая политика компании что все на русском, и если вы клиенту ответите на украинском, это ему не понравится
4. Мені 22, на колишній роботі конфліктна ситуація з начальницею. я спокійно кажу:
— вибачте, мабуть, я неправильно вас зрозуміла
— ты всегда неправыльно зразумила!
5. Мені 25, я працюю в конторі, яка займається поліграфією, приїхали до замовника показувати зразки картону, на якому мають друкуватися листівки, і я підготувала табличку (українською мовою), де розписані всі ціни залежно від матеріалу і накладу. замовник каже:
— ну, я все понял, спасибо. пожалуйста, продублируйте мне это все на почту, только переведите на нормальный язык.
Розкажіть мені про дискримінацію російської мови, я уважно вас послухаю, ага…
Хельга Топольська
15 липня 2020 р.

Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!