Прошу мені пояснити, що ж це таке — “російськомовні українці”? Просто якесь восьме диво світу? Чому люди, які живуть на нашій землі, часом не одне покоління, просто не хочуть говорити українською мовою? Просто знати ще одну мову! Власне не хочуть, а не “не можуть”! Це ж не китайська чи японська мова… Це споріднена мова, яка є навколо них постійно. Що ж такого невимовно важкого є в нашій мові, що її не хочуть вживати російськомовні? Чому? Чому ми, україномовні українці (!), знаємо і володіємо російською, а вони не можуть (ні, не хочуть) оволодіти нашою?
Це ж нонсенс! Ось через таких і почалась війна, бо путін використав це надумане мовне питання і поліз “защищать русскоговорящее население”!
Я знаю багато людей, які розмовляють російською вдома, так склалось, але їхня українська чудова! Чому в росії нема “украіноязичних россіян”? А там живуть же мільйони українців, і вони вживають російську.
Це ж просто ще одна мова. Чому вчать англійську, італійську, німецьку, а от українська язик зламає? Ні, це принцип, це навіть не хвороба, це не “відсутність лінгвістичної хромосоми”, це — позиція, це — вибір не вживати мову країни, у якій живеш. Оцю позицію й прошу мені пояснити!
Я володію вільно чотирма мовами, розумію ще кілька… Чому? Чому відмовляються люди просто бути гідними українцями, а воліють бути “русскоговорящім насєлєнієм”? Поясніть, прошу… якщо зможете…
Чому в багатьох країнах емігранти вільно володіють мовою другої батьківщини, при тому зберігають рідну мову у сім’ї, передаючи дітям? Чому просто не знати мову країни, яка тебе годує, і вживати її там, де це доцільно? Наприклад, купуючи зеленинку на базарчику у жіночки, що її виростила?
Якщо пофантазувати і уявити, що не Донецьк розташований на кордоні з росією,а Львів…?
Війни б не було.
Але про що я говорю… наша перша леді розмовляти українською почала лише недавно, і перші її інтерв’ю були просто жахливі, ніби вчора з Рязані приїхала. Сім’я президента України не спілкується мовою їхньої держави…. таке збочення можливе тільки у нас. Так, це збочення, і не переконуйте мене, що “какая разница”.
Quo vadis?
Оксана Давида
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
