Ми звикли до ідіотських постулатів та буденних аксіом в галузі соціального облаштування нашого простору життя. Ми звикли до тупості, брехні та невігластва. Проте, природні процеси проявлення людської сутності все ставлять на своє місце. На визначене місце.
З якогось дива ми звикли думати, що кількість поліціянтів на душу населення є показником безпечності життя. Це абсолютно не говорить про безпеку. Скоріше говорить про небезпеку прокинутись одного ранку державі поліцейського свавілля.
Здоровий глузд говорить, що в разі розрахунку кількості поліціянтів на тисячу (голів) людей населення, переслідується зовсім інакша мета, ніж забезпечення громадського порядку.
Тут або населення потребує постійного нагляду з боку поліціянтів та спецслужбістів як неблагонадійне та вороже до влади, або… розуміння безпеки у такій соціяльній системі зводиться до розуміння безпеки як перебування у тюремній камері.
Поліціянти (напівміліціянти) того не можуть зрозуміти. Особливо оті напівміціцейські, що зараз представлені у всій своїй ганебності на наших вулицях. Від тієї міліції, що в нас була, вони взяли найгіршу частину функцій та викривлених чеснот. Там утворили… такий собі заповідник неадекватності …
Складається враження, що там лише вимагають виконувати дурнуваті вказівки та відверто злочинні накази. Розуміння тих наказів не тільки не вимагають. Навпаки, очевидно, що виживають там лише ті, хто здатен виконувати будь-які накази без розбору. Головне – виконувати (усіляку людожерщину) швидко та весело.
Як на мене, тут вся справа у тому, що ми звикли до ворожості будь-якої влади. І влада, в першу чергу, звикла бути виключно насильницькою та людожерською. Влада нам постійно демонструє цю відверту ворожість. Поліціянти є інструментом прояву принципової ворожості. Тут нічого не зробити, якщо не змінити систему стосунків між людьми та державою.
Поліціянти не служать громадам або платникам податків. У них зовсім інакша функція в нашій соціальній системі. Їх функція маскувати пограбування та насильство під наказами та вимогами законів, що віддаються та пишуться людожерами в законі.
Не знаю, як вони живуть, щоденно ґвалтуючи та грабуючи свій народ та що їм сниться в кінці робочого дня. Чесно, не знаю, але вигляд у них доволі задоволений та вгодований.
