Ми недооцінюємо масштаб загрози створення російських історичних легенд
Я не публікував би цей спомин дворічної давнини, якби не продивився відео «αльфа і Ωмега», де головним речником виступає лжепророк, коуч, інфлюєнсер таваріщ АРЕСТОВИЧ. Знімаю перед ним капелюха: в перші дні широкого вторгнення кацапів за його фаховість з мнімальною кількістю демагогії та футуризму. Але чому він став токсичним? Щоб зрозуміти його, необхідно розглянути систему цінностей арестовича-космополита та його психологічний профіль разом з необраними “експертами” Дацюком та Романенком. Кому з них звучала рідна колискова? Отож! З сірим Дацюком все зрозуміло, він потребує окремої палати. Романенко пустий як барабанний бій з його концепцією будущєго без технологічного оновлення. На їхньому тлі Арестович виглядає генієм, коли обговорює військові та політичні питання. Правда, допускає грубих помилок, коли говорить про культуру. Існує наукове визначення культури — це досвід попередніх поколінь. Стосовно націоналізму також є наукове виначення, що націоналім — це ідеологія захисту культури корінного народу. Принагідно нагадую, що підвид людиноподібних істот — homo kazapicus, апріорі не може мати культури. Субкультуру московітів помилково називають культурою. Хочу спростувати гіперболізовані висновки Арестовича одною фразою: є культура і антикультура. Країну розділяє лиш язык, об’єднує нас українська мова. В цілому Арестович позитивний песонаж, і ми, українці, обов’язково проголосуємо за такого президента Московського улуса.
* * *
Щодо відзначення дня української державності варто прислухатись до висновків чесних науковців. Зеленський і К зробили дуже важливий крок в семантичній та когнітивній війні, як головного інструменту в комбінованій війні, коли Збройні формування відходять на другий план.
Історично, по справедливості, відлік нашої державності треба вести з часів появи Трипільської цивілізації 7529 років тому. Згідно досліджень Миколи Чмихова, Валентина Даниленка, академіка Шнюкова, академіка Болгарської академії наук Петко Дімітрова, професорів Колумбійського університету Райяна, Пітмана та всесвітньо відомих англійських підводних археолога Роберта Баларда, які досліджували шельфову зону Чорного моря… і довели, що “трипільці” прийшли з затопленого Північного Причорномор’я і одразу “великим гуртом” оселилися на місці сучасного Майданецького Черкаської обл. 7529 років тому. В Україні це пов’язують із проривом води з Середземного моря в Понтійське (Чорне) озеро, яке на 120 м. було нижче.
Ще кажуть “7529 рік від Трипілля”. До речі, цим числом користуються монахи Афонського монастиря, а на дзвіниці храму святого Юра у Львові викарбувана дата виготовлення дзвону : «В ле[то] 6849 [1341] сольян был колокол сій святому Юрію при князі Димитрии ігуменом Єфимьем».
Згідно з науковим означенням, що держава є соціально організоване, майже закрите скупчення, яке здійснює право вищого володіння на певну територію, в межах якої воно регулює своїми законами поведінку індивідів і скупчень, утримуючи внутрішній лад і організовуючи зовнішню охорону його, організує засіб і мірило обміну – гроші і веде своє господарство у межах відчуженої в своє користування господарської землі і частини засобів із господарства громадян.
Наукою було встановлено, що видобуток кремнію, наявність майстерень з виготовлення кремінних пластин для серпів, шкребків і навіть кремінних сокир та транспортування до місць використання мали промисловий характер. Тобто суспільний поділ праці, як ознака становлення державності набув суспільного всеохоплюючого значення і, отже, трипільське суспільство мало ознаки цивілізації в сучасному розумінні.
Суспільний лад трипільського суспільства мав ознаки державної організації суспільного життя а, відтак, і називатися трипільська цивілізація трудової демократії. Відсутність артефактів майнового розшарування дає підставу для гіпотези існування громадського контролю «ціноутворення» при обміні товарами і існування суспільно-авторитетної керівної групи осіб, тобто уряду тогочасної держави і суспільної ренти. Така форма організації суспільного життя забезпечила сталий розвиток трипільського суспільства впродовж 2500 років і набула видозміни наприкінці ІІІ тис. до н.е., коли наступило похолодання. (період бронзи 2800–1900).
Катакомбне суспільство, яке прийшло на зміну трипільській цивілізації, набуло ознак кастового суспільства. Ямна культура, яка весь «кастовий» час існувала поряд з «катакомбниками» набула більшого поширення. В пізніші часи форми організації суспільного життя на території України мали форму «військової демократії», яка зберігала ознаки кастового суспільства. Наукові факти варто враховувати в трактуванні форм суспільної самоорганізації на цих же теренах періодів ямної (3600–2300 рр. до н.е.) та курганної (2500–2000 рр. до н.е.) культур як успадковані форми, які видозмінювалися під впливом кліматичних змін та міграційних потоків.
Але в Україні є науковці типу Толочка, Шилова та ін., як обличчя колаборації, де обговорюються ключові скрепи Московії і які пробують змінити траєкторію нашого поступу. «Включивши екстрасенсорику і ясновидіння» — цього виявляється достатньо, щоб «народний академік» Шилов прийшов до висновку, що трипільська Арата було не тільки матір’ю всіх стародавніх цивілізацій (Шумер, Єгипет, Китай, Майя і т.п.), але й московської імперії, оскільки остання нібито є прямим нащадком Трипілля і зберігачем трипільських традицій, Ю. Шилов закликає рятувати імперію спільними зусиллями московитів, українців, білорусів під вивіскою НеоПравославія.
Ми недооцінюємо масштаб загрози створення історичних легенд московитською традиційною політичною системою, яка не змінилася за сотні років і яка є небезпечна для України.
Микола Бойко
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
