ЦЕ — МИ, УКРАЇНЦІ, ГОСПОДИ!



Світ миролюбний не хоче другого Голокосту. Натомість московські політично значні особи й пропагандисти сформулювали ксенофобський план: ніякої України та жодного українця не повинно залишитися на “наших історічєскіх зємлях”!

Цивілізовані люди уміють не помічати того, що їм не до шмиги. Вони визнають нацизм злочином та знищення людей за національними ознаками геноцидом, а ті самі діяння рашистів на окупованих територіях України уперто “не помічають”.

Чому? Бо над політиками тяжіють стереотипи ще царської і більшовицької пропаганди про вигадану схильність “малоросов” до сепаратизму, бандитизму і антисемітизму. На коругвах рашистів — “прєдатєль Мазєпа”, на їх знаменах — “терорист Бандєра”.

Кремлівські імперці всім чільним політикам вбили в голови, що це — проблема їхньої “спільної історії”, а відтак — “внутрішній конфлікт”. Наші визвольні війни, українські пропозиції стосовно державного устрою та територіального обсягу країни є лише в окремих вітчизняних підручниках.

На міжнародному рівні досьогодні діють дух і буква кількох (умовно) “Гельсінських угод” — писаних і домовлених. Тому нас пришпилють як не в оновлений союз, то ще кудись — у щось азійське. Можу здогадуватися, що українські політичні лідери мовчать про національні права через пряму загрозу їхньому життю.

Євреї відстояли своє право пам’ятати. В тому числі, і про Умань. Але визнати, що й тоді українці виборювали свої національні права… Е, ні!
“Нє било нікакіх украінцев!” Євреї були. Тутсі і хуту — були! Християни мусульманського Балі — були! Кхмери Кампучії — були!

“Какова ху… ви по нам стрєляєтє?! Ви ж пішетє, что Сіли Абарони…” Це є в Кіріла Буданова як відеоцитата.

Давно шукав прямого доказу тому, що ми самі наробили термінологічних помилок. Колеги вважають інакше, тому ледве не погодилися на “конфлікт в Україні”. Вороги не втерплять і закричать, що вас НЕ БУЛО Й НЕ БУДЕ, вас австрійський Генштаб придумав, вас бездітний лєнін породив, і ващє самовикриються.

“Службою безпеки України, встановлено виконавців злочину Голодомору-геноциду та чисельність жертв масового штучного голоду 1921–1923 рр. – 3,5 млн українців; масового штучного голоду 1946–1947 рр. – 1,5 млн українців та Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., під час якого винищено 10,5 млн українців, з них 4 млн дітей. Жертвами трьох голодоморів стали 15,5 млн українців”, — Олена Михайлівська, “Україна молода”.

Звідкись пора починати. На москві є документи, що викривають всю правду про “Спецоперацію Переяславська рада”. І немає жодного доказу, що українські органи влади будь-коли схвалювали антисемітизм, тероризм і релігійний фанатизм.

Мало голосів Тімоті Снайдера, Енні Еплбойм, наукових розвідок Джеймса Мейса, котрі вже з’ясували, звідки й що росте на комуно-імперських грядках по світі. Наші вітчизняні вчені демонструють потрібну працездатність, розкриваючи історичну правду. Політики й урядовці продовжуть балансувати між кремлівським цека і вашингтонським обкомом.

Мені сподобалася готовність Володимира Зеленського обміняти Білгород на членство в НАТО. Отак можна й треба жартувати. Це — не про бабушку-красавіцу…

Віктор Тютюн

Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!

Leave a Reply