Московитська Луна-25 роздовбалася! Згоріла у космічному пеклі дощенту!
Коротко, оглядово нагадаю вам та собі окремі імена УКРАЇНСЬКОЇ ПЛЕЯДИ КОСМОНАВТИКИ. Тих, хто прагнув до зірок! Без кого московитам до Космосу як до…
Іноді направду здається неймовірним, скільки українців доклали таланту, знань і зусиль до створення сучасної світової авіакосмічної галузі!
Микола Кибальчич (1853-1881). Народився в місті Короп у родині священника. Вчився в гімназії міста Новгород-Сіверський. Був арештований за замах на царя Олександра ІІ. За кілька днів до страти у камері в’язниці розробив і накреслив на стінах проект реактивного літального апарату, розрахувавши формулу гальмування при спуску на Землю. Його повісили, тіло закопали на смітнику. Родина Кибальчичів зазнала репресій.
Ігор Сікорський (1889-1972). Народився в Києві у родині професора Київського університету. 1919 року емігрував до США. Фірма Сікорського «Sikorsky Aircraft» створила 17 моделей літаків та 18 гелікоптерів. Гелікоптери марки «S» 1941 року були взяті на озброєння Військово-повітряними силами США. З дозаправкою у повітрі вони вперше здійснили перельоти через Атлантику і Тихий океан.
Юрій Шаргей-Кондратюк (1897-1942). Народився в Полтаві у родині добре освічених батьків. Першим запропонував практичні ідеї багатоступеневих ракет. Зробив точні наукові розрахунки міжпланетних космічних станцій і баз. Їх використала НАСА під час польоту на Місяць. Американський вчений Джон Хуболт записав: «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав за стартом ракети, що мала понести корабель «Апполон-9» у напрямку до Місяця, то думав про українця Юрія Кондратюка, який розрахував трасу, якою мали летіти наші астронавти». Вчений загинув на фронті 1942 року.
Сергій Корольов (1906-1966). Житомирянин, вихідець з козацько-купецьких родин Москаленків і Фурсів. В анкеті студента Київського політехнічного інституту, що збереглася, у графі національність Сергій Корольов написав «українець». Він неодноразово виправляв цю графу у відділі кадрів Байконуру, вперто перекрелюючи «русский».1932-го у віці 25 років Корольов очолив Групу вивчення ракетного руху у Москві. 1938 Сергія Корольова безпідставно засудили. Він пройшов десять років катівень та концтаборів на Колимі. Від серпня 1956 – керівник і головний конструктор найбільшого в СРСР ракетного центру. Він запустив перший штучний супутник Землі 1957 року. А у квітні 1961 Сергій Корольов благословив Юрія Гагаріна у першу космічну подорож. Під його наглядом Олексій Леонов вийшов у відкритий космічний простір. Донька Наталя згадувала: «Саме слово «Україна» вимовляли у родині трепетно, з великою шаною.» А космонавт Павло Попович заспівав для українського конструктора з космічних широт «Дивлюсь я на небо…»
Архип Люлька (1908-1984). Народився в селі Саварка на Київщині. Винахід Архипа Люльки – перший у світі двоконтурний турбореактивний двигун. Вчився у славетному Київському політехнічному разом з Сергієм Корольовим, а математику їм викладав Михайло Кравчук.
1938 року двигун РГД-1 дав можливість літакам досягти швидкості польоту 900 км/год.
Валентин Глушко (1908-1989). Гордість української Одеси! Він уславився своїми рідинними двигунами для космічних ракет. Це саме він створив багаторазовий ракетно-космічний комплекс «Енергія-Буран». А до того він піддався сталінстким репресіям і перебував у неволі. Саме там розробив низку двигунів для літаків. З 1974 року Валентина Глушка було призначено генеральним конструктором науково-виробничого об’єднання «Енергія», де він вдосконалив пілотовані космічні кораблі «Союз», «Прогрес», орбітальну станцію «Салют».
Гліб Лозино-Лозинський (1909-2001). Киянин, вихідець зі шляхетної родини, творець багаторазових космічних кораблів (типу «шатл»), авіаційних і космічних двигунів. З 1932 року почав працювати в легендарному Харківському авіаційному інституті. Він з колегами розробив перший у СРСР газотурбінний двигун. 1976 року очолив колектив конструкторів та інженерів, які розробляли багаторазовий орбітальний корабель «Буран».
Михайло Янгель (1911-1971). Його дід Лаврентій Янгель був висланий з Чернігівської губернії за бунтарство – на каторгу, а потім на вічне поселення до Сибіру. Закінчив Авіаційний інститут та Академію авіаційної промисловості. За першої ж нагоди вчений повернувся до України – працювати в Дніпропетровську. Розроблені ракети використовувалися як носії космічних апаратів та штучних супутників Землі. Так з’явилася легендарна ракета-носій «Космос». Згодом були створені носії апаратів «Інтеркосмос», «Циклон» з автоматизованим стартом, який став основою програми «Січ».
Володимир Челомей (1914-1984). Полтавець, його батько сформував у хлопця величезний інтерес до техніки та точних наук. Вчився на авіаційному факультеті Київського політехнічного інституту. До наукового розробку конструктора відносимо створення міжконтинентальної ракети УР-100 та орбітальної пілотованої станції, ракета-носій «Протон», штучні супутники землі серій «Політ» та «Космос». Челомей першим запропонував і втілив ідею транспортного орбітального корабля багаторазового використання.
Павло Попович (1930-2009) льотчик-космонавт №4, генерал-майор авіації. Народився в Узині Білоцерківського району, Це він з орбіти заспівав Сергію Корольову “Дивлюсь я на небо”.
Леонід Каденюк (1951-2018)- генерал-майор авіації, перший космонавт періоду Незалежності. Народився в Клішківцях Хотинського району Чернівецької області.
Костянтин Ціолковський (1857-1935) -нащадок вихідців з Волині, родичів Северина Наливайка. Цим вчений особливо пишався.
Після перегляду фільму “Оппенгеймер” не можна оминути увагою уроженця м. Боярки Георгія Кістяківського (1900-1982) – американського фізика, учасника Мангеттенського проекту.
Безперечно, нам хотілося б аби розум, здібності і таланти українців служили, насамперед, нашій країні і щоб за парадоксами долі і підступністю історії не загрожували сучасній Україні…
Варто нагадати про “Південмаш”, про Олега Антонова і його Київське ОКБ. Згадати нашу «Мрію», її розбомблене, понівечене варварами тіло.
Варвари здатні лише нищити, вбивати і красти.
Хай згорять у пеклі!
Валентина Кирилова
Ваша підтримка журналу «Україна» дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на журнал «Україна». Дякуємо!
