Українці сьогодні віддають власні життя та забирають чужі, через певне переконання у правильності. Через гостре чуттєве усвідомлення важливості та вагомості свого власного світоглядного комплексу уявлень. Свідомо та здебільше не свідомо, українці відстоюють певний Принцип. Принцип, на якому і вибудовується усе єство Української ідентичності.
В основі будь-якої людської організованої формації лежить виключно принцип. Точніше – Принцип (з великої сакральної літери). Певне уявлення про правильність, що розділяють практично усі члени формації, які несуть відповідальність за її існування.
Наявність Принципу та Відповідальних осіб, які його сповідують а також втілюють цей Принцип у життя, є саме головними умовами для забезпечення тривалості існування такої соціальної конструкції.
Принцип, це формальне вираження того, що людина вважає правильним настільки, аби за це своє переконання варто віддавати своє життя або забирати чуже.
Уся система цінностей вибудовується навколо Принципу. Усі правила та закони поведінкових проявів вибудовуються навколо цього уявлення про правильність. Увесь комплекс етики та стереотипів світосприйняття будується від Принципу.
В України, в соціального феномена, в соціального простору, є такий Принцип. Саме на його основі і формується так звана Українська ідентичність. Це принцип пріоритету Свободи Волі. Носії Української ідентичності прагнуть не розпоряджатись чужими життями без їх згоди.
Проте, державне утворення під назвою «Україна» вибудовується за зовсім іншим етичним принципом. Геть протилежним за суттю. Розпоряджатись чужим життя примусово, показово долаючи супротив.
Конфлікт давній та дуже гострий. Саме він є причиною позицції, яку часто висловлюють Українці. В Україні, не має Української за суттю, держави.
У світі Українських етичних уявлень, держава є похідною та механістичною складовою від задач, які породжують люди. Тобто держава для людей, а не люди для держави. Але сучасне державне утворення проявлено через категорично протилежну ідіому, що саме держава є джерелом та основою усього і розпоряджається примусово будь-чим в межах свого контролю.
Світоглядні позиції, особливо із сформульованим Принципом ідентичності, штука доволі тривка та вперта. Їх не можливо зруйнувати, ані війною, ані економікою, ані чужими соціальними інструментами. Природні фактори, які формують саме таку ідентичність, не підвладні людям (і слава Творцю за це).
Рано чи трішечки попіздже … Український світ суто Українського соціального утворення візьме гору. Не зважаючи на усі намагання його замінити синтетичними та чужинськими субстратами. Жива основа нашої ідентичності буде невпинно породжувати носіїв Принципу Свободи Волі. Не залежно від їх етнічного походження та не залежно від їх етичних нашарувань з інших культур. Свобода Волі, яка проявлена через відданість принципу – не розпоряджатись чужими життями без їх згоди, не залишає шансів.
Принцип, це найглибша формалізована ментальна позиція, яка є наслідком світовідчуття. Це перша проявлена позиція самобутньої ідентичності. Це основа природи соціальності людини. Спільність принципів, що утворюють стійкі соціальні структури. А їх стійкість забезпечуються готовністю людей приносити себе у жертву заради Принципу.
