Кілька думок про вчорашню прес-конференцію. Текст не короткий, тому розіб’ю на пару частин.
1.
2 години 21 хвилина часу коту під хвіст, але я таки послухав оту “епохальну”пресконференцію “найвидатнішого лідора сучасності”. Відразу вам скажу, якщо ви її ще не дивилися, не тратьте часу. Весь сенс та єдиний епізод із справжнім Зеленським сконцентровано під час відверто хамської базарної лайки в районі 2 годин 05 хвилин. Решта – неймовірно скучне й до непристойності зализане дійство. Тому розділю на пару частин. Про справжнього Зеленського окремо, а спершу про всю оцю технологічну й безбарвну частину.
За винятком епізоду з відповіддю 5-му каналу (враження, що було також передбачено чиєюсь режисурою – пане Єрмак, ваші диявольські викрутаси?) все решта йшло за схемою: жодних неприємностей (від іноземних журналістів), а краще компліменти (від вітчизняних дуполизів). Усе дійство переважно було зорієнтовано на іноземних гостей. Їм давали слово незрівнянно більше. Але був помітний до кінця не ясний відбір – більшість найвідоміших видань (особливо із США) не були представлені, але присутні чимало з віддалених і незацікавлених країн: Мексика, Бразилія, Аргентина… Та й з значиміших (Британія, США, Туреччина, Японія…) підбір специфічний. Їх питання навряд чи попередньо узгоджували, бо вже б був скандал, але могли прорахувати. Це переважно прохання оцінити роль і підтримку їхніх держав Україні. Ще було про постачання зброї та про китайські ініціативи. Це сумарно зайняло абсолютну більшість часу.
Відразу про весь цей домінуючий блок: як питання, так і відповіді були без жодного нового повідомлення, без чогось нешаблонного. Але, на щастя, й без скандалів. Скандал приберегли на кінець, а для іноземних партнерів ішли лише стандартні компліментарні тези. Зеленський нікого не образив, жодну країну не принизив! Хіба розв’язне фамільярне ставлення: “О, Еммануель, Еммануель…” Явно Єрмак отримав попередження зрозумілою мовою під час одного знакового візиту. Спитаєте: а при чому тут Єрмак? Так, він сидів у залі, але відповідав сам Зеленський. А я ж вам казав про технології. То вони тут були не лише політтехнологічні, але й буквальні. І про це піде в наступному, технологічному блоці.
А з іноземного панівного блоку запам’яталися лише пару фраз, бо все решта було абсолютно стандартно й безбарвно. Так, турецькому журналісту на питання про пропозиції посередництва від Ердогана на можливі переговори з путіним у Зеленського в підсумку проскочила фраза: “Там нема з ким говорити”. Правильно. Але це не його фраза – усі ці правильні тези висловлені не лише в стилі, але й мовою екс-журналіста Лівого Берега Дмитра Литвина. Але правильно. Добре, що не своїми словами (тільки про причину цього далі).
Ще комусь розказував про необхідність єдності в країні. Потім за годину показав наочно, як він цю “єдність” розуміє. Весь час уникав негативних оцінок ініціативи Китаю. Її вже розкритикували в США, а Зеленський пробував у ній знайти позитиви, яких там нема. З китайською журналісткою вийшло якось дивно. Спершу їй видав компліменти китайській владі (зарубіжних лідерів ні разу і в ні чому не критикував). Потім сказав, що хоче зустрітися з Сі. Не згадав, що на прохання московських “партньоров” він два роки не призначає посла в КНР. А потім пішло щось уже його власною мовою – почав присікуватися до журналістки в чисто базарній манері. Немає діла, що слова ніби й правильні, було дуже гидко й примітивно. На сленгу це називають “гнилий базар”.
Отже, міжнародний блок нічого цікавого більше нам не дав. Добре, що цього разу ні з ким не посварив Україну. А чому і як це відбувалося в саме такий спосіб, у другому блоці.
2.
От у попередньому блоці я час від часу згадував про Єрмака та Д.Литвина. Те, що всі виступи, включно з вечірніми відосіками, які пробували зобразити ледь не аматорським відео, Зеленський зачитує з папірця чи суфлера, відомо всім. Як і те, що для більш відповідальних обставин ці тексти пише екс-журналіст “Лівого Берега” Д.Литвин, а редагує особисто Єрмак. Але ж відповіді на питання – це досі хвора тема. Там уже йде така каша й хаотичний набір слів! Адже Зеленський досі не спроможний доладно сформувати жодного складно-підрядного речення. Він нагромаджує жахливе місиво слів і творить відверто провокаційні та емоційні заяви, коли говорить не з папірця чи суфлера. Ця ганьба повторюється при кожному візиті, при всіх інтерв’ю (окрім Ге+Ге – там улюблена медіахвойда, десяток дублів і телесуфлер). І раптом понад дві години зв’язної мови в не зовсім звичному для Зеленському стилі. Ні, ви можете вірити, що він раптом на одну акцію переродився й розвинувся…
Я не вірю. Тим більше, є колосальна розбіжність між стилем його зачитуваних промов і відповідями від себе. То тут “від себе” він говорив мовою саме отого зачитування. Дмитро Литвин не навчився ще одного правила – підлаштовуватися під стиль клієнта. Він і далі пише та наговорює притаманною йому самому (а не Зеленському) мовою. Саме так він писав свої статті, а потім виступав на ефірах, коли пішов працювати на єрмаківську опу. Мене регулярно зводили з ним на Суспільному, тому цей стиль дуже добре пам’ятаю. Ще раз – хто хочете вірити, що це така колосальна зміна в самого Зеленського, вірте. Але навчитися об’єднувати слова в зв’язані осмислені тези й перестати екати та безперервно бекати за одну ніч неможливо. Ще вчора він давав інтерв’ю у своєму звичному стилі.
Технічно це давно відпрацьовано його колегами латиноамериканськими телевізійниками. Там серіали знімають, як на конвеєрі – по пару серій на день. Ніхто вчити тексту за таких умов не став би. Актори озвучують фрази, які їм надходять у прослушці. Це діє ще з далеких 80-их. І вже тоді передавач був майже непомітний. За 40 років техніка далеко пішла. Оскільки в самого Зеленського є колосальні проблеми з запам’ятовуванням тексту, то, думаю, цю технологію використовували і в Кварталі та його серіалах. Тому цим доволі злагодженим дійством, яке не принесло нічого нового, але хоч не різало слух неможливою для сприйняття абракадаброю, завдячуємо його спічрайтеру.
Отак і отримуємо цілковитого ерзац-президента. Країною править Єрмак, гроші в общак заносить Кубраков і навіть говорить не він сам, а один колишній журналіст. Тому й відповіді були не в стилі президента, а на рівні поінформованості та компетентності того, чиї слова повторював Зеленський. Звідси й паузи після першого швидкого речення. А вже потім, коли здавалося, що лаконічна відповідь закінчена, звучав довший, так само безбарвний, текст основного масиву. Це настільки відпрацьована в світі технологія, що її ознаки доволі легко розпізнають навіть не спеціалісти, просто треба капельку уважності. Але в інших країнах цим користуються лише актори (ще представники спецслужб), але ж не політики!
І доходило до смішних обставин, коли діючий журналіст “Лівого Берега” Базар кривився на відповідь йому про китайські пропозиції, яку дав не Зеленський, а колишній журналіст того самого “Лівого Берега” Литвин, який не так давно був підлеглим Базара… Були промашки, коли Нікіфоров дав право на питання комусь не передбаченому – переплутав хлопець, тепер знову заховають подалі або “посадять на мівіну”. Якийсь чи то журналіст, чи інший запрошений (там було багато не журналістів) раптом почав дуже плутано розпитувати, чому не ввели санкції проти Ставицького. А Литвин міг не знати, хто такий Савицький. Викрутився, звісно, але трохи невдобно получилося…
І в мене просте питання якраз у контексті отакого ерзац-президента – народ, ви справді за таке голосували? Наржалися вдосталь? А це ж гидотно. Прес-конференція президента дається якраз для того, щоб саме він озвучив свої власні думки й оцінки. Або ж надав ексклюзивну інформацію, якщо її, звісно, можна озвучувати. Натомість, ми слухаємо невідомого більшості українців журналіста, якого ніхто не обирав, як і головного завгоспа, який так само від імені Зеленського керує країною… Може ще в пуйла практику двійників запозичити, щоб не було так страшно?
3.
А тепер трошки повернемося до наших баранів. Тобто, до наших недорогеньких. Це вони лише до Порошенка на його прес-заходах доскіпувалися й хамили. А щодо Зеленського, то тут заплачено за зовсім інше, тому так вилизують, що ледь у дупу не засмоктує. Хоча, може просто природний потяг – “свій до свого по своє”.
Тут і слухати не було про що. Питання пригладжені й чітко за сценарієм. Схоже, що пулу журнашлюшок, яким “виявили високу довіру” задавати питання самому зеленосяйному, роздали питання, підготовані в опі. Усе підганяли під сценарій ідилічного шоу. І коли азербайджанський журналіст наперед запитав дозволу на селфі за проханням сина (він з країни, в якій знають про правила дій у присутності авторитарних і переляканих лідерів, тому про експромт точно не йшлося – ви ж бачили незворушність десятків охоронців у залі), то в Єрмака вирішили, що з дітей треба почати й ними ж слід і закінчити. Тому азербайджанцю дали перше питання. А журналістці неіснуючого каналу “Ми Україна” прикуплених Єрмаком колишніх ахметовських журналістів наказали вилизати про першу лєді й діток. Вийшло принизливо. А Зеленський після попереднього епізоду з 5 каналом не встиг відійти від антипорошенківської істерики, то ще й сплутав кількість студентів серед своїх дітей, бо вжив множину й “відправив в університет” ще й 10-річного сина.
Узагалі питання від медіашлюшок були переважно ніякі та супроводжувалися реверансами й подяками. За колишні жорсткі питання Михайла Ткача з Укрправди Єрмак уже вигріб – Зеленському хтось настукав, що УПячка тепер лежить під Єрмаком. Тому той підстрахувався й наказав прислати лояльного журналіста, що й виконали. Це воістину була цілковита профанація. І в частині питань, і відповідей. От просте питання: “А чого приходив? Може сказати щось хотів? То чому не сказав?” Інформаційне наповнення заходу рівне нулю, зате сформовано певну групу посилів, які ніхто після закінчення пресухи вже й не згадає.
Щоб не було несподіванок, на захід не пустили небажаних журналістів. МАЙЖЕ не пустили (але про це далі). Не дали акредитації Юрію Бутусову та його “Цензор.нет”, відмовили Прямому й Еспресо. Ряд журналістів, яких Зеленський так любив, коли вони обгавкували Порошенка, зараз стали невхідними, коли їм їхні різні господарі дали завдання розібратися з корупцією в нинішній владі. А ще декого, як того ж Ткача, заблокували слухняні редактори видань.
Розбирати цей блок недорогеньких за питаннями й відповідями, вибачайте, не стану. Нецікаво. Хочете, самі знайдіть у ютюбі й дивіться понад дві години. Та й, як я писав у минулій публікації, це думки не Зеленського, а адаптовані тези на замовлення опи від одного колишнього журналіста. На цьому з даною компанією можна б попрощатися й остаточно закінчити цей екскурс на прес-кухню зеленої влади. Але раптом, за два виступи до кінця Нікіфоров дав слово журналістці 5 каналу… Тільки давайте, я про це напишу окремий невеликий текст, бо то було щось абсолютно неочікане – ми раптово побачили справжнього Зеленського.
4.
Отже, вся пресконференція Зеленського вражала нудотністю й награною компліментарністю. Всі дотримувалися правил гри: і уважно перебрані журналісти, яких допустили на захід та погодили їхнє право задавати питання. Іноді здавалося, що з можливих представників ЗМІ умисно вибирали слабших і менш зацікавлених. Аж раптом Нікіфоров прорік “5 канал, по центру в кінці”.
І з цієї миті вечір перестав бути скучним. Питання не було якимось екстра. Порошенку всі роки ставили в рази жорсткіші, а про звинувачувальний тон і згадувати годі. Більше того, в попередні роки й Зеленському доводилося терпіти значно жорсткіші питання. Хоча б згадайте, як він двічі панічно втікав від Олени Курбанової. Але саме питання вже виділялося на фоні загальної нудотної патоки. А відповідь порвала занудну атмосферу, як Тузик газету. До речі, про Тузика – явно в тему.
Але в нас уже більше не демократична країна, а якась спроба збудувати типову азіатську деспотію, тому віри у випадковість або принцип, що опозиційні медіа також мають право задати питання, навіть не розглядається. То що це було? Міг бути промах Нікіфорова, в що якось не віриться. Та й для чогось акредитацію дали каналу, який явно не вписувався в акт злиття в суцільному одобрямсі. Може інтрига Єрмака? Нікіфорова контролює він. Завгосп іноді любить підставити свого підопічного.
А могла бути самовпевнена виходка персонально Зеленського. Він же мачо й у всьому старається рівнятися на колишнього кумира путіна. А той раніше (не тепер) допускав питання від одного-двох критично налаштованих журналістів – пару років давали таку змогу нашому Роману Цимбалюку. Пообіцяв Єрмаку, що розмаже опозицію та Порошенка по красивому, але звично прорвалося з нутра свиняче рило. Сюжет із цією пачкою дріжджів у армійському сортирі короткий, самі прогляньте:
А я зроблю пару акцентів. Перше, журналістка говорила біля 60 секунд. Були журналісти, тривалість малозмістовних питань від яких була вдвічі-тричі довша, але реакції не було, а тут зразу мікрофон вирвали. І відповідь Зеленського відразу була тупим бикуванням, як у середовищі його дитинства, де, як розказують, його регулярно били й принижували. Почав із ядучого: “Дякую за вашу доповідь”. Ще раз – більшість питань були тривалішими, але воно все сприймало ідеально, доки його підлизували.
Друге. Що сказала журналістка? Представилася, як представниця проскрибованих незаконною цензурою телеканалів. Це був прямий злочин Зеленського та його шавок, за яким їм ще відповідати. Міг і мав щось на це сказати. Відбрехався б і в цьому сценарії зійшло б. Але ж він держиморда з рашистським ставленням до всяких пролів. Тому понесло. Виглядав тупіше за путіна й десь схоже на нинішнього свого кумира лукашенку. Хоча ні, той недавно в схожій ситуації хоч якось вирулив. Отже, перша констатація залишена без відповіді.
Далі перше питання про те, чи воно не шкодує за приховування від українців загрози вторгнення та чи не бажає вибачитися за те, що громадяни не були належним чином підготовані до агресії. Вона не питала, чи він умисно відкривав вхід з Криму та здавав Київ путіну, для кого відводив війська й чому роззброював армію. Спитала закономірне, що висить у повітрі навіть серед прихильників Зеленського.
Ще того ж ранку я на Прямому сказав, що ми очікуємо на пресконференції двох головних речей (окрім і так відсутніх інсайдів та сенсацій): подяки тим, хто врятував і рятує Україну (це фальшиво, але прозвучало) і вибачення за страшні помилки/злочини рік тому. Зеленський цього так і не сказав. Журналістка 5-го дала йому подачу. Міг уміло скористатися й заробити собі додаткові бали. Але ж він не змінився. Уся машкара злетіла й перед нами знову постало те саме бидло, що й у всі попередні роки. Відповіді на коректне й закономірне питання не було. Було тупе хамство.
Друге питання про відповідальність оточення, “яке, можливо, неправильно інформувало” та про відповідальність друга дитинства Баканова. Слухайте! Це ж від опозиційного каналу тобі була гольова передача. Твоє двогодинне шоу зайшло лише штатним дуполизам. Суспільство чекало на відповіді саме щодо таких питань. Тут же було закладено вже частинку вдалої (хоча й неправдивої) відповіді якраз у стилі Зеленського. А про Баканова, якого він усе таки звільнив, то це ж узагалі подарунок долі. Зіграти можна було в одні ворота.
Але ж його безмежні тупість та рідкісне хамство не дали отримати очки й злили в унітаз усе прилизане дійство. Міг мати бали перед внутрішньою й зовнішньою аудиторією. Отримав у середині лише додаткові аргументи для опонентів та сумніви для прихильників. Бо в них же також ці питання стоять. Зайшло лише найтупішим, але для них його папік уже нового кандидата підгодовує – Поворознюка… А для іноземних журналістів? Кришталева ваза розбилася. Тепер напишуть про “єдність” у розумінні Зеленського, про хамство й тупість. Вітаю, вдячні Zе-vиборці, наржалися?
Що ще наплело це бундючне й тупе? Старий набір фраз “я не втік”, “я президент” (добре, що знову не згадав про “я не лох”. Урівняв себе з народом і ЗСУ в тому, що ми зберегли державу. А може, всупереч тобі? “Напевно я щось зробив, раз ми тут в деокупованому Києві” (!!!) Деокупований Київ?! Він цілковитий ідіот, чи це про Порошенка подумав і залишки глузду втратив, чи він настільки неграмотний, що навіть не знає змісту цього слова?
Далі з реально перекошеною від злоби мордою прорік про “зрадницькі” Мінські умовини. Його порівняння себе з Порошенком ще й мега-цинічне. Бо ми таки переможжемо всупереч діям Зеленського, але вже за це заплатили понад сотнею тисяч убитих українців і мільйонами зламаних доль. Цей виродок ні в чому не розкаюється й нічого не спроможний зрозуміти. Він справді безнадійний.
Далі воно ще приписало собі усунення російських впливів у Раді, хоча ми ж знаємо, що все це відбувається якраз усупереч волі його та його ж слуг. Але вершиною навіть не цинізму, а тупості була фраза про те, що він знищив олігархів. Далі був звичний плювок у бік Петра Порошенка (і ви мене будете переконувати, що оце лікується?) Але при цьому в першому ряду напроти нього сидів олігарх Пінчук, як особливо почесний гість, а десь за стінкою реготав найодіозніший олігарх Коломойський…
Усе. Крапка. Я й так забагато уваги присвятив примітивному піарівському заходу дріб’язкової й абсолютно недієздатної істоти, яка навіть говорити власними словами не спроможна. Це просто пара аргументів для роздумів тим, хто повірив, що Зеленський спроможний якось змінюватися. Та він навіть найпростішому дресируванню не піддається…
Тарас Чорновіл
