Роздуми з приводу…
…добігає кінця епопея столітньої давнини – збройні змагання УНР за незалежність, державність, національність.
Усі статті про Другий Зимовий Похід кінчаються, як у класичному “анти-фільмі” (улюблений жанр андерграунду) – все погано, все було даремно, нічого не можна було зробити, ми спробували, але тільки марно загинули.
Справді, катастрофа під Базаром мала місце і хронологічно вінчає епізод із Другим Зимовим. Істориків можна зрозуміти. Проте…
Проте для шкільної і популярно-масової історії України я давно пропоную інший підхід.
Історичні епізоди мають бути нарізані не так, як в анти-фільмі (чи, якщо хочете, як у “законах Мерфі”, – все, що починається добре, закінчується погано, все, що починається погано, закінчується ще гірше).
Наводив приклад найвічнішого структурного сюжету – казки.
Уявіть, коли б казка не закінчувалась на фразі: “Тут вони одружились, взяв Іванко півцарства і давай царювати, і народила йому царівна трьох доньок та сина”.
Уявіть, що тільки-но дитина радісно позіхнула, перевернулась на бік щоби спати і бачити там рожевих однорогів, як казкар би продовжив страшним голосом:
“Але дудки! Старша донька вирасла повією, середня – відьмою, а молодша – самашедшою. А син, як підріс, то довго чекав, поки батько-Іванко помре, не втерпів і підсипав йому мертвої води до келиха. І став він царем таким, що просто горе. Купу людей погубив. Навіть власних сестер, – але не за те, що вони такі погані, а щоб їхні чоловіки не заважали йому царювати”.
От на такій ноті українські історики традиційно закінчують будь-який епізод!
Самі подумайте, якою вирасте тая дитинка, який колискові закинчують отакенними казками.
Візьмемо Визвольні Змагання.
Дозвольте, я покажу на них, де можна обривати “казку” не на страхітливій ноті (класика – робили, робили ми тую УНР, тут прийшли муравйовці і вбили під Крутами сто наших юнаків).
казка 1. Початок Світової війни. – Формування українських підрозділів в Австроугорській армії. (молодці!) – Відмова царистів формувати українські загони. (ну, і дарма!) – Відсилка українських (де факто) частин у Пітимбург. – Внесок Волинського та інших полків у Февральську революцію в Пітимбурзі. – Створення Центральної Ради. (перемога! а украінофобам так і треба, кінець казки 1)
казка 2. Боротьба Центральної Ради за перетворення України на автономію. – Протидіяння цьому нового революційного уряду в Пітимбурзі. – Міністерська криза, відставка українофобських елементів в уряді Московії. – Формування Ґенерального Секретаріяту. – Українізація війська.
казка 3. Спроби Тимчасового Уряду обмежити Україну «ґенеральними інструкціями». – Повстання полуботківців. Криза. – Намагання правого табору (корніловців) повернути революцію назад, у тому числі ліквідація України. – Антиукраїнські настрої в Пітимбурзі. – Боротьба Корнілова і Керенського, двох противників України. – Пирова перемога Керенського. – Його запрошення «радівців» в столицю з метою їх арештувати. – Повалення Керенського, участь в цьому українців.
казка 4. Намагання нового, більшовицького уряду захопити владу в Україні. – Перемога Центральної Ради, оголошення УНР. – Розгром більшовиків у Криму, оголошення Кримськотатарської республіки. – Події в інших регіонах України. Триумфальне шестя УНР.
казка 5. Підготовка більшовиками другого повстання в Києві. – Політичні розбрати в демократичній національній владі. – Початок повстання на Кубані. – Придушення заколоту на «Арсеналі». – Похід Муравйова та його затримка завдяки подвигу Героїв Крут. – Оголошення Незалежності УНР.
казка 6. Продовження походу Муравйова. Взяття Києва. – Повалення Кримськотатарської республіки, вбивство Челебі Джіхана. – Дипломатія УНР, перемога в Брестському мирі. – Розгром більшовиків німцями. – Участь української армії у вигнанні більшовиків. – Повернення УНР до Києва.
і т. д.
Бачите, це був виклад подій від повернення Грушевського з московитського заслання і до падіння Києва.
…пропускаю великий кавалок тих подій, повертаюся до Зимових Походів.
Це вже, нагадаю, роки 1920 та 1921.
казка 1. Налагодження стосунків Врангеля з УНР. – Наступ військ УНР. – Наступ військ Врангеля. – Переговори УНР з Махном. – Провал переговорів Врангеля з УНР. – Перехід Махна на бік червоних. – Падіння Білого Криму. – Розправа червоних з махновцями. – Перший Зимовий похід УНР.
казка 2. Провал Першого Зимового походу. – Оголошення НЕПу.
…отак, зрозуміли? Перший Похід був немарним.
Щоб насолити УНР в екзилі, щоб залишити Петлюру без підтримки народу України, насамперед – селянства, більшовики вимушені були кардинально переглянути свою основну тезу – Продразверстку.
Оголосили “новий курс”. Селянство України отримало формальне (!) право знову багатіти.
казка 3. Але більшовики не заспокоїлись. Вони вирішили, що декларацій буде достатньо, а самі давай далі обдірати українських селян.
Що було далі? Що в нас виходить?
Ігнорування НЕПу. – Підготовка червоними Першого Голодомору. – Другий Зимовий Похід УНР. Перші успіхи.
…бачите?
Червоні оговтались після Першого Походу, оголосили НЕП, а самі не тільки його не виконували, але ще й почали готувати Голодомор.
І тоді військо Петлюри знову, як казкові гайдамаки, вийшли на битву.
казка 4. Поразка Другого походу. – Впровадження НЕПу. – Наслідки Голодомору (у тих районах, до яких не дісталась Повстанська Армія!). – Визнання УССР окремим “государством”, вступ його до СССР на правах батька-засновника. – Початок Коренізації.
…ну, як вам така “переможна казка”?
Вже не так хочеться випити брому?
Під час пізнання історії рука має тягнутись не до брому, а до попкорну!
Як у хорошому кіно.
На фото: Делегати III Всеукраїнського військового з’їзду на Софійській площі у Києві. Листопад 1917 р.